Свиноводство бизнес план в украине
Сегодня рентабельность репродукторов велика (25%). И это несмотря на снижение спроса на племенных поросят. Перспективы племенного свиноводства специалисты оценивают неоднозначно: оптимисты не сомневаются в грядущем восстановлении позиций на рынке, пессимисты убеждены в неминуемом крахе. Но и те, и другие придерживаются такого мнения: существование как мясного, так и племенного свиноводства во многом зависит от регуляторной политики государства.
Пока поток импорта легальной и полулегальной свинины в Украину не уменьшится, аргументы пессимистов будут звучать убедительнее.
Ситуация на рынке
Свиноводство — традиционная отрасль отечественного животноводства, равно как и свинина — испокон веков традиционный продукт на украинском столе. В 1913 году она (свинина) занимала 59% украинского мясного рынка, в 1990-1994 годах — 35%, а в 2018-2019 годах — менее 25%. Как видим, традиции потихоньку угасают.
По данным корпорации “Тваринпром”, все племенные хозяйства страны (84 племзавода и 448 племрепродукторов) сегодня разводят 11 пород свиней. Наибольшей популярностью (90% поголовья) у свиноводов пользуются крупная белая, полтавская мясная и украинская мясная.
Сегодня животноводство переживает не лучшие времена: резкий обвал цен на мясо в последнее время сделал производство товарной свинины низкорентабельным. Следствием этого стало снижение спроса на племенных животных и цен на них. Тем не менее даже после двукратного падения закупочных цен на породистых “свинят”, рентабельность многих племхозяйств достигает 25%.
Свиноферма: с чего начать
Хозяйств, которые бы занимались исключительно селекционной работой, не бывает: половина стада на племенных фермах выращивается на мясе. На племя отбираются лучшие особи.
Специалисты рекомендуют начинать свиноводческое дело со стада в 300-400 голов. 150 свиноматок, десяток хряков, остальных — откармливать и продавать, чтобы быстрее окупить вложенные деньги.
Прежде чем закупать хряков и маток, необходимо исследовать родословную животных до четвертого колена, выяснить все достоинства и недостатки предков.
Кроме того, “супругов” рекомендуется приобретать у разных поставщиков, дабы не допустить родственного спаривания.
Угробить племенное стадо могут не только неполноценные производители, но и некачественные корма. Поэтому к вопросам питания производителей надо подходить с большим тщанием.
Необходимо применять корма, специально предназначенные для поросят, беременных свиноматок, неуемных хряков. Обычно правильные рецептуры имеются на всех комбикормовых заводах, но свиноводы с многолетним опытом составляют и предлагают собственные. В среднем, 300-400-головое стадо свиней в год съедает 300-400 т зерна и 3-4 т кормовых добавок и премиксов.
Организация племрепродуктора (с закупкой стада, запаса кормов на 1-2 месяца, с оборудованием арендованного свинарника) обойдется в $80-150 тыс. Стоит учесть, что животноводство не является быстрым бизнесом, и скорой прибыли ждать не стоит. Чтобы окупить вложенные деньги, придется вырастить и продать 2-3 поколения поросят. “Отбить” потраченные средства можно не ранее чем через 3-4 года.
В процессе работы необходимо тщательно формировать материнское стадо, отбраковывая “малодетных” и слабых мамаш.
Наиболее здоровых и сильных детенышей свиноматка способна производить только в течение 3-4 лет, затем продуктивность животного и “качество конечного продукта” снижаются.
Помещение и оборудование
На первых порах строить собственный свинарник нет надобности. Можно арендовать или выкупить пустующую ферму — таковых на просторах нашей родины предостаточно.
Перед тем, как заселить хрюшек, помещение необходимо привести “в чувство”: побелить, покрасить, продезинфицировать загоны, истребить грызунов, отремонтировать имеющиеся транспортеры и поилки. Если последние не подлежат восстановлению, естественно, надо закупить и установить новые.
Весь комплекс оборудования, необходимого для свинофермы, можно купить в МПП “Алепс” (г. Харьков), ОАО “Прилукиживмаш” (Черниговская обл.), ООО “Торговый дом “Брацлав” (г. Брацлав, Винницкая обл.). Стоимость поилки для поросят — от 50 грн., а цепь со скребками (для уборки) обойдется как минимум в 10 тыс.грн.
Но в каком бы состоянии ни досталось будущему свиноводу помещение, жилище для свиней необходимо довести “до ума”. В “материнском” отделе не должно быть сквозняков, более того, в нем необходимо поддерживать стабильную температуру.
Нужно оборудовать отдельные комнатки-домики в родильном отделении, оснастить их лампами для согревания хрюшек в первые месяцы жизни. Следует также организовать зимние помещения для содержания племенного поголовья, летний лагерь, чтобы свиньи могли “размяться” и погреть бока на солнышке.
Персонал свинофермы
На продвинутом Западе все фермы оснащены кормораздаточными и прочими машинами. У нас же большинство рабочих процессов осуществляется вручную.
Нельзя сказать, что особых знаний и навыков для ухода за свиньями и поросятами не понадобится. Даже рядовому свиноводу иногда приходится, например, оказывать первую помощь новорожденным и рожающим маткам. Но кроме разнорабочих, в штате свинофермы обязательно должны быть ветеринар и зоотехник (в небольших хозяйствах функции и того, и другого может выполнять один специалист со средним животноводческим образованием).
Подобрать компетентный и трудолюбивый персонал нетрудно. Стоит только кинуть клич в близлежащем селе, как сразу же потянутся люди. Причем не только в разнорабочие — безработных зоотехников и ветеринаров тоже пока немало. Для обслуживания племрепродуктора со стадом в 300-400 голов понадобится 7-9 человек. Средняя заработная плата свинарки — 4000-5000 грн. в месяц, ветеринара или зоотехника — 5000-6000 грн.
Корма для свинарника
Самая острая проблема в свиноводстве — наличие (точнее, отсутствие) качественных кормов на украинском рынке. Утверждение, что свинья — всеядное животное, практикой не подтверждается. Хорошо расти и нагуливать бока хряк или свиноматка будут только в том случае, если получат правильное и сбалансированное питание. При выращивании племенных “пятачков” нельзя допускать ожирения, а также отсталости в развитии животного. Причем каждой породе, каждому возрасту и даже состоянию подходят строго определенные кормовые смеси.
Нельзя кормить супоросную свиноматку смесью для хряков и скармливать “юному” поголовью “взрослый” корм. В лучшем случае это вызовет расстройство желудка, задержку роста. Чтобы племенные животные не жирели, необходимо позаботиться о кормовых добавках, премиксах и витаминах, которые повышают аппетит и способствуют усвояемости проглоченной пищи. Стоят корма для свиноматок от 1500 до 2500 грн. за 1 т, а поросячья еда — от 1800 до 3500 грн. за 1 т.
Сбыт
Сегодня сбывать племенной молодняк намного сложнее, чем 7-12 лет назад. Значительную часть породистых производителей используют на мясных фермах не по назначению — их забивают на мясо еще в младенческом возрасте. Сегодня выгоднее сбывать племенной молодняк небольшим частным хозяйствам. Для этого достаточно в базарный день вывезти десяток-другой поросят на сельский рынок. И товар разберут за считанные часы. “Сертифицированные” хрюшки вызывают у народа больше доверия, нежели безродные.
Рекламировать свои достижения в области разведения поросят можно на различных сельскохозяйственных и животноводческих выставках, где можно найти не только потенциальных заказчиков, но и коллег-“племенников”, а также “обменяться” с ними поросятами.
Источник
Вважаєте, що серед усіх фермерств свинарство найвигідніша ніша для бізнесу? Ви не помиляєтесь, це дійсно так. Адже за найскромнішими мірками рентабельність цього бізнесу оцінюється в 30%. Але не варто думати, що свині можуть жити в будь-яких умовах і харчуватися одними відходами з кухні. Якщо б це було можливо, то всі свинарі негайно б стали мільйонерами. Реальність така – вкладете свій труд, певні кошти, і в підсумку побачите, що вирощування свиней як бізнес — досить вигідна справа.
Для початку потрібно побудувати хлів для тварин, потім облаштувати його відповідно до стандартів. Свині, яких відгодовують на продаж м’яса, не харчуються відходами, вони їдять високоякісні збалансовані корми, так як правильне харчування — основна умова, від якої залежить зростання тварини. Також фермер постійно стежить за їх самопочуттям і займається племінною роботою. Звісно, для початку можна почати домашній бізнес обійтися і кількома десятками поросят: якщо все піде добре, то вже через півроку будете продавати свинину. Як доповнення можна організувати свою коптильню.
Секрети бізнесу по розведенню свиней
Кожна ферма може перетворитися у високоприбутковий свинячий бізнес, якщо її власник володіє достатнім рівнем знань про розведення і вирощування цих тварин.
Ось кілька рекомендацій, на які слід звернути увагу новачкам, які планують відкрити приватний свинарник:
- вивчіть структуру ринку на попит та пропозицію певного виду свинини у вашому регіоні;
- вибрати оптимальне місце розташування ферми, враховуючи при цьому наявність джерела води і стандартні вимоги до норм розташування свинарника;
- підготуйте необхідні документи і отримайте дозвіл на відкриття свиноферми;
- складіть бізнес-план по вирощуванню свиней , який обов’язково повинен включати такі пункти в графі витрат: купівля свиней, будівля свинарника або оренда приміщення, придбання обладнання, закупівля корму, оплата послуг різноробочих та ветеринара;
- розведення свиней як бізнес передбачає також ретельний і обдуманий вибір породи свиней, залежно від виду свинини, яку хочете отримати в результаті відгодівлі (м’ясо, бекон або сало);
- самок і самців купуйте у різних господарствах, так ви уникнете генетичних мутацій внаслідок спорідненого спаровування;
- у хліві повинні бути відсутні протяги — у них повинно бути чисто і сухо;
- періодично провітрюйте і дезінфікують приміщення, неприпустимо поява в свинарнику гризунів чи комах;
- давайте своїм вихованцям якісний вітамінізований корм, враховуйте відмінності в технології годівлі молодняку, свиноматок і дорослих кнурів;
- вирощування свиней потребує регулярної вакцинації;
- у штаті працівників великої ферми повинні бути – зоотехнік, ветеринар, свинар і кілька різноробочих.
Дотримуючись цього плану, ви можете вважати, що володієте секретами успішного свинарства, тому що продаж якісної свинини завжди користується попитом. Таку ферму дійсно вигідно утримувати, навіть якщо вона передбачається як малий бізнес.
Приклад бізнес-плану (з розрахунками): Як відкрити свиноферму?
Ідея розведення свиней не нова, у багатьох країнах цих тварин тримають у своїх господарствах жителі звичайних сіл для задоволення власних потреб, так як заробити на цьому вони не можуть. Отримати прибуток селяни з цього заняття не можуть тому, що для них свині тільки домашні вихованці, а не засіб збагачення. В основі будь-якого бізнесу лежить якийсь проект, своєрідна схема роботи, в якій прописані всі витрати, ризики та очікуваний прибуток. Тому в першу чергу вам потрібно скласти бізнес план по вирощуванню свиней. Нижче наведено приклад деяких розрахунків, які вам, безсумнівно, стануть в нагоді.
Фінансові витрати на вирощування свиней складають:
- Будівництво свиноферми;
- Купівля обладнання і свиней – 300 тис. грн.;
- Зарплата персоналу за один рік – 400 тис. грн.;
- Придбання кормів на рік – 100 тис. грн.
Складаючи бызнес план, розраховуйте всі фінансові витрати на придбання, утримання та відгодівлю свиней, спираючись на дані про забійний вихід готового м’яса з туші:
- порося, якого ще не перевели на відгодівлю, вимагає витрат в 200 кормових одиниць;
- молодняк, якого поставили на плекання до маси 100 кг, вимагає вже 400 кормових одиниць на одну особину.
З цього випливає, що маючи свиню вагою 100 кг, ви на неї в середньому будете витрачати близько 600 кормових одиниць, розділіть це число на масу — і вийде, що в підсумку для виробництва 1кг живої ваги вас чекають витрати, рівні шести корм/од.
Згідно з нормативами, вихід м’яса з 100 кг живої ваги становитиме 73%, а з 120-140 кг – буде дорівнюти 75-80%. Після забою з свині вагою 100 кг ви отримаєте 73 кг готової свинини. Виходячи з цих даних, на виробництво 1 кг якісного м’яса буде витрачено 8,36 корм/од. (600:730)
Для цих розрахунків користуйтесь формулою: Моху:100. У цій пропорції М позначає жива вага, У – забійний вихід.
Відгодовуючи свиню до 120 кг ваги, ви додатково витратите ще 150 корм/од. Тому і кормові витрати складуть вже не 600, а 750 кормових одиниць. Отже, і на виробництво м’яса тоді б витрачалося 6,25 корм/од. Але за нормативами забійний вихід з живої ваги в 120 кг становить 75 кг м’яса. Таким чином, робимо наступні розрахунки: 120х75:100 = 90 кг м’яса. Отримуємо, що на виробництво 1 кг свинини буде витрачено: 750:90 = 8,03 корм/од.
Виходячи з цього, прибуток буде більший, а витрати менше. Це дуже важливо для фермерів, які одночасно ставлять на вирощування кілька десятків свиней. Ці господарства намагаються закуповувати корми по оптовій ціні, але, як показує сучасна статистика, більшого успіху вдалося досягти тим свинарям, які самі вирощують кормові, зернові, бобові і трав’яні культури.
Але навіть маючи свої землеволодіння, не уникнути витрат на закупівлю кормових сумішей, добавок, преміксів, амінокислот і вітамінів. Ці речовини повинні входити в свинячий раціон, так як поліпшують засвоєння їжі, підвищують апетит і, отже, сприяють кращому росту тварини.
Приблизна вартість збалансованих кормів становить: для поросят 115-270 доларів за тонну; для дорослих особин 100-230 доларів за тонну. Кормові добавки та премікси стоять 500-1500 доларів за тонну. На одну особину потрібно близько 1 тонни корму і ще 10 кг добавок.
Продаючи молодняк, ви заробите за один рік приблизно 200 тис. грн. Від продажу м’яса отримаєте ще 400 тис. грн. Разом ваш чистий прибуток за один рік складе 600 000 грн. Таким чином, час окупності ферми становить два-три роки.
У бізнес-план по відкриттю свиноферми необхідно також закласти витрати на обладнання. Це спеціальні годівниці, а також поїлки, які можуть бути сосковими або дозаторними. Крім зимового приміщення свинячій фермі, в якій ви будете утримувати племінне поголів’я для розведення, вам потрібні літні табори, де ваші вихованці зможуть гуляти і жити в теплу пору року. На придбання обладнання та облаштування приміщення доведеться викласти ще 60 000 доларів.
Розведення свиней як бізнес передбачає наявність на вашій фермі кваліфікованого персоналу, серед якого повинні бути селекціонер, ветеринар, зоотехнік, сторож та різноробочі. У середньому штат свинячої ферми налічує близько 15 співробітників. І всім їм потрібно буде виплачувати зарплату.
При обліку всіх перерахованих вище рекомендацій ви складете якісний бізнес план і переконайтеся, що розведення свиней як бізнес більш ніж вигідне заняття. Але все ж миттєвого прибутку чекати не варто, запасіться терпінням, і з часом ваші старання і вкладення повернуться до вас.
Источник
Сьогодні рентабельність репродукторів велика (25%). І це незважаючи на зниження попиту на племінних поросят. Перспективи племінного свинарства фахівці оцінюють неоднозначно: оптимісти не сумніваються в прийдешньому відновленні позицій на ринку, песимісти переконані в неминучому краху. Але і ті, й інші дотримуються такої думки: існування як м’ясного, так і племінного свинарства багато в чому залежить від регуляторної політики держави.
Поки потік імпорту легальної і напівлегальної свинини в Україну не зменшиться, аргументи песимістів звучатимуть переконливіше.
Ситуація на ринку
Свинарство – традиційна галузь вітчизняного тваринництва, так само як і свинина – споконвіку традиційний продукт на українському столі. У 1913 році вона (свинина) займала 59% українського м’ясного ринку, в 1990-1994 роках – 35%, а в 2018-2019 роках – менше 25%. Як бачимо, традиції потихеньку згасають.
За даними корпорації “Тваринпром”, всі племінні господарства країни (84 племзаводу і 448 племрепродукторов) сьогодні розводять 11 порід свиней. Найбільшою популярністю (90% поголів’я) у свинарів користуються велика біла, полтавська м’ясна і українська м’ясна.
Сьогодні тваринництво переживає не найкращі часи: різкий обвал цін на м’ясо останнім часом зробив виробництво товарної свинини низькорентабельним. Наслідком цього стало зниження попиту на племінних тварин і цін на них. Проте навіть після дворазового падіння закупівельних цін на породистих свиней, рентабельність багатьох племгосподарствах досягає 25%.
Свиноферма: з чого почати
Господарств, які б займалися виключно селекційною роботою, не буває: половина стада на племінних фермах вирощується на м’ясо. На плем’я відбираються найкращі особини.
Фахівці рекомендують починати свинарську справу зі стада в 300-400 голів. 150 свиноматок, десяток кнурів, інших – відгодовувати і продавати, щоб швидше окупити вкладені гроші.
Перш ніж купувати кнурів і маток, необхідно досліджувати родовід тварин до четвертого коліна, з’ясувати всі достоїнства і недоліки предків.
Крім того, “подружжя” рекомендується купувати у різних постачальників, щоб не допустити спорідненого спаровування.
Угробити племінне стадо можуть не тільки неповноцінні виробники, але і неякісні корми. Тому до питань харчування репродукторів треба підходити з великим старанням.
Необхідно застосовувати корми, спеціально призначені для поросят, вагітних свиноматок, невгамовних кнурів. Зазвичай правильні рецептури є на всіх комбікормових заводах, але свинарі з багаторічним досвідом складають і пропонують власні. В середньому, 300-400-голове стадо свиней на рік з’їдає 300-400 т зерна і 3-4 т кормових добавок і преміксів.
Організація племрепродуктора (із закупівлею стада, запасу кормів на 1-2 місяці, з обладнанням орендованого свинарника) обійдеться в $ 80-150 тис. Варто врахувати, що тваринництво не є швидким бізнесом, і швидкого прибутку чекати не варто. Щоб окупити вкладені гроші, доведеться виростити і продати 2-3 покоління поросят. “Відбити” витрачені кошти можна не раніше ніж через 3-4 роки.
У процесі роботи необхідно ретельно формувати материнське стадо, відбраковувати “малодітних” і слабких матусь.
Найбільш здорових і сильних дитинчат свиноматка здатна народжувати тільки протягом 3-4 років, потім продуктивність тварини і “якість кінцевого продукту” знижуються.
Приміщення та обладнання
На перших порах будувати власний свинарник немає потреби. Можна орендувати або викупити порожню ферму – таких на теренах нашої батьківщини предостатньо.
Перед тим, як заселити свинок, приміщення необхідно привести “до тями”: побілити, пофарбувати, продезінфікувати загороди, винищити гризунів, відремонтувати наявні транспортери та поїлки. Якщо останні не підлягають відновленню, природно, треба закупити і встановити нові.
Весь комплекс обладнання, необхідного для свиноферми, можна купити в МПП “Алепс” (м.Харків), ВАТ “Прілукиживмаш” (Чернігівська обл.), ТОВ “Торговий дім” Брацлав “(м Брацлав, Вінницька обл.). Вартість поїлки для поросят – від 50 грн., а ланцюг зі шкребками (для прибирання) обійдеться як мінімум в 10 тис.грн.
Але в якому б стані не дісталося майбутньому свинарю приміщення, житло для свиней необхідно довести “до розуму”. В “материнському” відділі не повинно бути протягів, більш того, в ньому необхідно підтримувати стабільну температуру.
Потрібно обладнати окремі кімнатки-будиночки в пологовому відділенні, оснастити їх лампами для зігрівання свинок в перші місяці життя. Слід також організувати зимові приміщення для утримання племінного поголів’я, літній табір, щоб свині могли “розім’ятися” і погріти боки на сонечку.
Персонал свиноферми
На просунутому Заході всі ферми оснащені кормороздавальними та іншими машинами. У нас же більшість робочих процесів здійснюється вручну.
Не можна сказати, що особливих знань і навичок для догляду за свинями і поросятами не знадобиться. Навіть пересічному свинарю іноді доводиться, наприклад, надавати першу допомогу новонародженим і маткам. Але крім різноробочих, в штаті свиноферми обов’язково повинні бути ветеринар і зоотехнік (в невеликих господарствах функції і того, і іншого може виконувати один фахівець із середньою тваринницькою освітою).
Підібрати компетентний і працьовитий персонал неважко. Варто тільки кинути клич у сусідньому селі, як одразу ж потягнуться люди. Причому не тільки в різноробочі – безробітних зоотехніків і ветеринарів теж поки чимало. Для обслуговування племрепродуктора зі стадом в 300-400 голів знадобиться 7-9 чоловік. Середня заробітна плата свинарки – 4000-5000 грн. в місяць, ветеринара або зоотехніка – 5000-6000 грн.
Корми для свинарника
Найгостріша проблема в свинарстві – наявність (точніше, відсутність) якісних кормів на українському ринку. Твердження, що свиня – всеїдна тварина, практикою не підтверджується. Добре рости і нагулювати боки хряк або свиноматка будуть тільки в тому випадку, якщо отримають правильне і збалансоване харчування. При вирощуванні племінних “п’ятачків” не можна допускати ожиріння, а також відсталості в розвитку тварини. Причому кожній породі, кожному віку і навіть стану підходять строго певні кормові суміші.
Не можна годувати поросну свиноматку сумішшю для кнурів і згодовувати “юному” поголів’ю “дорослий” корм. У кращому випадку це викличе розлад шлунка, затримку росту. Щоб племінні тварини жиріли, необхідно подбати про кормові добавки, премікси і вітаміни, які підвищують апетит і сприяють засвоюваності їжі. Коштують корми для свиноматок від 1500 до 2500 грн. за 1 т, а поросяча їжа – від 1800 до 3500 грн. за 1 т.
Збут
Сьогодні збувати племінний молодняк набагато складніше, ніж 7-12 років тому. Значну частину породистих виробників використовують на м’ясних фермах не за призначенням – їх забивають на м’ясо ще в дитячому віці. Сьогодні вигідніше збувати племінний молодняк невеликим приватним господарствам. Для цього досить у базарний день вивезти десяток-другий поросят на сільський ринок. І товар розберуть за лічені години. “Сертифіковані” хрюшки викликають у народу більше довіри, ніж безрідні.
Рекламувати свої досягнення в галузі розведення поросят можна на різних сільськогосподарських і тваринницьких виставках, де можна знайти не тільки потенційних замовників, але і колег- “племінників”, а також “обмінятися” з ними поросятами.
Источник